“І ПОВІЄ ОГОНЬ З ХОЛОДНОГО ЯРУ…” ВАСИЛЕВІ ШКЛЯРУ – 75.
І ПОВІЄ ОГОНЬ З ХОЛОДНОГО ЯРУ…»
ВАСИЛЕВІ ШКЛЯРУ – 75»
Сергій Тримбач, український кінознавець, кінокритик, адресуючи Василю Шкляру, ювіляру, своє слово, зазначив: «Найщиріші вітання! Нинішній Шкляр постав на рубежі ХХ і ХХІ століть. Видається, саме тоді Василь по-справжньому усвідомив свою не просто літературну, а світоглядно-філософську місію, у чомусь суголосну Шевченковій: будити історико-культурну пам’ять, приспану імперськими снодійними пігулками. У цьому сенсі роман «Залишенець. Чорний Ворон» є просто зразковим. Його, як відомо, присвячено повстанцям Холодного Яру 1920-х років, матеріал, який залишався практично невідомим до самого кінця ХХ століття. Причини традиційні – об чім говорити, коли йдеться про «разбойніков, воров, бандітов»? Книга стала подією і, що важливо, вона привернула увагу передусім молодих українців, які читають нашу історію уже не московитськими очима, а власними. Не дивно, що книжка стала основою однойменного, і загалом успішного, попри складну постановочну історію, фільму режисера Тараса Ткаченка.
Література Василя Шкляра живе і працює у просторі вселенському, обертаючи українців до самих себе»
До всього сказаного слід додати, що багато молодих українських хлопців та чоловіків – що у соціальних сторінках, що на численних зустрічах Василя Шкляра безпосередньо з воїнами ЗСУ – говорять, що до священної справи захисту України від російського агресора їх спонукала в тім числі і творчість письменника, його романи, надто – «Залишенець. Чорний ворон».
І тому варто процитувати ще одне вітання ювіляру від колеги по письменницькому цеху Марії Матіос:
«Мій брате по слову, Василю!
Наперед би більше й не гірше! І щоб крізь твій незбагненний Чеберкесів Яр, через оте колесо вічного часу охочим таки можна було дістатися омріяного заячого костелу, якого ніхто ще у світі не бачив! Бо лиш письменник такої потуги і такої харизми, як ти, Шкляре, здатен створити майже осяжний художній світ, у який віриш, як у молитву.
Не шкодуй, Боже, Василеві розсипу слів, як скарбів: їх чекають українські люди!»
Останні публікації
- “І ПОВІЄ ОГОНЬ З ХОЛОДНОГО ЯРУ…” ВАСИЛЕВІ ШКЛЯРУ – 75.
- «Тітка Секлета просила передати…» – фраза, котра одразу змушує усміхатися всю Україну
- Оксана Забужко Смерть хлопчика і ще трьох дорослих – то і багатолітній пофігізм чиновників
- Інновації, котрі рятують життя наших воїнів та безжально нищать ворога, його техніку
- Михайло Федоров Узгодили новий пакет співпраці з Німеччиною на 4 млрд євро
- Працює програма реабілітації українських медійників
- Алекс Лимар Проблеми, котрі супроводжують поводження з відходами, Україна перекладає на майбутні покоління
- Валерія Іваненко За кожним сильним чоловіком завжди стоїть сильна жінка
- Лесь Подерв’янський Нічого не планую. Як узагалі можна щось планувати?
- А вам, пане міністре, пораджу – міркувати треба не ящиками, а головою
- Вадим Денисенко Про математику, НМТ і відсутність дискусії в суспільстві, яка є глобальною загрозою для держави
- Акварель «Вигляд на Михайлівський Золотоверхий» визначена як картина Тараса Шевченка
