«Тітка Секлета просила передати…» – фраза, котра одразу змушує усміхатися всю Україну
Нонна Копержинська (1920–1999) — актриса, без якої важко уявити українське кіно й театр ХХ століття, а знаменита фраза – з шедевру українського кіно «За двома зайцями».
Актриса народилася у Києві, але дитинство провела на Донбасі, у невеликому місті Димитров (нині Мирноград), де родина пережила голод 1933 року. Їй було лише 14, коли до містечка приїхала пересувна театральна трупа. Нонна так захопилася сценою, що втекла з дому — вирішила стати актрисою і заробляти, щоб допомагати матері. Її повернули додому. Але відтоді вона вже точно знала, ким хоче бути.
Копержинська закінчила Київський театральний інститут, де навчалася у Амвросія Бучми. Ще студенткою отримала першу роль у фільмі Олександра Довженка «Щорс»…
Тітка Секлета у «За двома зайцями», Рогніда Карпівна у «Королеві бензоколонки», Одарка у «Сватанні на Гончарівці».
Загалом Нонна Копержинська знялася майже у 40-ка фільмах. Вона могла з’явитися у кадрі лише на кілька хвилин — і глядачі запам’ятовували саме її. Недарма Нонну Копержинську називали Королевою епізодів. Її цінували за дотепність, гостроту на язик, і особливо за її справжність.
Вона любила жарти, могла сказати все, що думає, і навіть у важкі часи не втрачала своєї життєвої енергії.
У театрі її називали «мама Нонна». Не за вік, а за характер. Вона могла насварити, підтримати, допомогти, захистити. Була прямолінійною, запальною і дуже щирою.
А ще обожнювала футбол, палко вболівала за київське «Динамо» і любила водити автомобіль. У Києві добре знали її яскравий помаранчевий «Запорожець»
Так сталося, що жінка, яку впізнавала вся Україна, на схилі літ дедалі частіше залишалася наодинці зі спогадами — і своїм вірним песиком, який був поруч до останніх днів.
Через десятиліття після її смерті українці все ще усміхаються, коли чують: «Тітка Секлета просила передати…»
І поки це так — Нонна Копержинська залишається з нами.
Останні публікації
- І ПОВІЄ ОГОНЬ З ХОЛОДНОГО ЯРУ…» ВАСИЛЕВІ ШКЛЯРУ – 75.
- «Тітка Секлета просила передати…» – фраза, котра одразу змушує усміхатися всю Україну
- Оксана Забужко Смерть хлопчика і ще трьох дорослих – то і багатолітній пофігізм чиновників
- Інновації, котрі рятують життя наших воїнів та безжально нищать ворога, його техніку
- Михайло Федоров Узгодили новий пакет співпраці з Німеччиною на 4 млрд євро
- Працює програма реабілітації українських медійників
- Алекс Лимар Проблеми, котрі супроводжують поводження з відходами, Україна перекладає на майбутні покоління
- Валерія Іваненко За кожним сильним чоловіком завжди стоїть сильна жінка
- Лесь Подерв’янський Нічого не планую. Як узагалі можна щось планувати?
- А вам, пане міністре, пораджу – міркувати треба не ящиками, а головою
- Вадим Денисенко Про математику, НМТ і відсутність дискусії в суспільстві, яка є глобальною загрозою для держави
- Акварель «Вигляд на Михайлівський Золотоверхий» визначена як картина Тараса Шевченка
