Валерій Пекар, засновник компанії «Євроіндекс» Донські козаки – такий же міф, як і про «малоросів»

1 хвилина
  1. Міф про донських казаків як частину “русского народа” є таким самим, як і про “малоросів”. Самобутність мови була втрачена, культура апроприйована (“прихватизована”), але самоврядна та ідентичнісна окремішність Всевеликого війська Донського зберігалася навіть в умовах тотального імперського тиску. Росіян там здавна називали тим словом, яке не люблять алгоритми Фейсбука. Лише комуністам вдалося провести “расказачивание” і знищити традицію, і то лише після поразки 1920 року.
  2. Все це трималося так довго тому, що Москва боялася чіпати Дон. Ніде не було такої кількості повстань. Комуністи записали їх в підручники як повстання трудового народу проти експлуататорів. Але донські казаки були вільними поселенцями, які експлуататори? Це була антиімперіалістична боротьба за свободу.
  3. Договір у 1921 підписав Петлюра, але Донську Республіку Україна визнала ще у 1918 році при Скоропадському.
  4. Унікальність ситуації ще в тому, що американський акт 1959 року, ухвалений Конгресом і підписаний президентом Ейзенхавером, визнає право на державність і незалежність казаків нарівні з українцями, естонцями, грузинами, поляками, угорцями тощо. Традицію цього акту підтримували Обама, Трамп на першій каденції, Байден.
  5. Незалежний Дон, що межує з Україною та Казахстаном (який, нагадую, оголосив себе спадкоємцем Золотої Орди), автоматично вмикає незалежність десятка націй Північного Кавказу. Просто на мапу подивіться.

Насправді все складно й на самому початку шляху. Але перші кроки робляться зараз.


Останні новини