Сергій Жадан “Ми воюємо, бо розуміємо: наша головна цінність – держава Україна”

1 хвилина

…Справді,  ми бачимо  як суспільство й далі активно, послідовно підтримує свою армію. Українці за результатами соціологічного опитування найбільше в сьогоднішній ситуації  довіряють саме силам оборони. Думаю, це нас  дуже позитивно характеризує. Адже  українці  розуміють, хто справді  є  їхнім найпершим і найнадійнішим захисником.

Але за цими цифрами часто не видно  і не помітно тієї  щоденної роботи. Натомість, коли ти починаєш працювати комунікаційником,  коли ти починаєш допомагати підрозділу налагоджувати горизонтальні зв’язки,  ти бачиш, як багато бізнесів підтримують  сьогодні війська, як багато громад підтримують  війська,  як багато місцевих, обласних, міських і обласних адміністрацій підтримують.  І  ти практично  бачиш,   як працює країна,   як вона  справді –  від представників влади  до представників волонтерських середовищ –  сьогодні на  це працююють, тобто на захист.

Все, що у нас відбувається  нині,  насправді викликає надзвичайно велику повагу до людей.

Тому що на п’ятий рік великої війни на тринадцятий рік війни загалом  люди не втрачають критичного мислення,  не втрачають відкритості і емпатії. Мені здається, це  знову ж таки-  про якісь внутрішні резерви,  які, мабуть, характеризують   нас екосистемно дуже добре.

А конкретно хартія для мене –  то  дуже близькі люди.

Навіть, коли говорити про командирів,  то  для мене вони, передусім, однодумці. Для мене це дуже важливо. Я скажу для присутніх,  що зараз у корпусі «Хартії»  є шість бригад і два полки.

А що це означає?  Це означає, що є дуже багато вакансій. Це означає, що у нас  тих, хто працює не на бойових  посадах, стало у шість   з половиною разів більше роботи.

Навіщо ми це все робимо?  Навіщо хаби роблять?  Навіщо військо роблять, утримують?  Ми зібралися тут і воюємо, бо розуміємо:  наша головна цінність –   держава Україна.  І наша головна мета – державу зберегти. Це вдячна робота,  це хороша робота.

Мені здається, що держава –   простір захищеності,  причому це очевидний простір захищеності.  Я про це говорю без  якоїсь ідеалізації.

Зрозуміло, що  держава як структура  наскрізь пов’язана із законами,  вона може мати свої недоліки. Але це стосується не лише України. Вона  може мати якісь свої речі, які тобі подобаються, а можуть  не подобатися. Але так чи інакше там, де є держава,  там, де діють державні закони, ти  можеш завжди розраховувати, принаймні гіпотетично,  на захист і на самозбереження.  Мені здається, якраз  в українському суспільстві є  розуміння того, що ця війна ведеться за великим рахунком   за збереження державності. Не тому,  нам аж так  потрібний  інститут президента,  чи офіс президента, чи парламент. Не потрібні безперечно, але річ у тому,  що ми розуміємо, – це той каркас,  який нас захищає.  Історія  XX століття,  історія двох світових війн,  якраз дуже добре показує, що там, де зберігається  державність,  там у громадян до останнього все-таки зберігається  можливість  себе захистити.

А там, де немає державності,  фактично ти опиняєшся сам на сам з  потенційною несправедливістю,  з потенційним  злом.

Для мене ця моя, твоя війна показує, наскільки принаймні хочеться в це вірити, українці і українки  переосмислюють та розуміють, що сьогодні нам потрібно, дуже важливо  відстоювати нашу державу. Відстоїмо її, далі можна буде  рухатися вперед, відбудовувати  це все, будувати далі, реформувати  і робити так, як ми хочемо.  Доки ми зберігаємо державу,  доки ми зберігаємо свою суб’єктність.

 

Сергій Жадан, поет, письменник, військовослужбовець  бригади “Хартія” Національної гвардії України


Останні новини