Всі новини

LeaderUA

Голова НАБУ Сергій Наумов Знову починаємо

1 хвилина

У  Верховній Раді зареєстровано законопроект про продовження 50-відсоткового податку на прибуток банків на 2027 рік.

Такий собі тролінг на день банкіра – спосіб зафіксувати своє ставлення до банківського бізнесу, до всіх працівників банків, хто вистояв у найгарячіший період війни, не зупинилися, продовжує фінансувати економіку, бореться з дропами, шахрайством і тіньовими схемами.

Складається враження, що мало хто замислюється над тим, що цей крок може мати стратегічні наслідки. Тому хочу все ж пояснити це народним депутатам – серед яких, безумовно, є компетентні люди, здатні оцінити не лише короткостроковий фіскальний ефект, а й довгострокову ціну такого рішення.

Що кажуть цифри за І квартал 2026 року. Банківська система сьогодні – у найкращій формі за двадцять років. NPL скоротився до 12,9%, капітал перевищує 487 млрд грн, гривневі кредити бізнесу зростають на 32% р/р, населенню – на 36%. Система нарешті повернулась до активного кредитування після років стагнації. Це результат успішних реформ, пом’якшення і саморегуляції банків – і його варто берегти.

Водночас вплив 50-відсоткової ставки вже видно у загальній  звітності: у І кварталі 2026 року банки сплатили 27 млрд грн податку – у 2,6 раза більше, ніж рік тому. Але чистий прибуток після оподаткування впав на третину порівняно з тим самим кварталом 2025 року.

Що означає продовження ставки оподаткування для економіки. Порахуєм. При прогнозованому прибутку до оподаткування на рівні біля 220 млрд грн у 2026 році картина така:

При ставці 25%, порівняно зі стандартними 18%, це вже мінус десь 15 млрд грн капіталу, або біля 150 млрд грн кредитного потенціалу. Відчутно, але керовано.

При ставці 50% чистий прибуток системи – це на 55 млрд грн менше, ніж навіть при 25%, і на 70 млрд грн менше, ніж при стандартній ставці. Через леверидж це транслюється у скорочення кредитного потенціалу на 550–700 млрд грн – залежно від точки відліку.

Іншими словами: навіть якби парламент зупинився на 25% – це вже є поступкою. Але 50% – це не «трохи більше». Це втричі глибше вилучення капіталу порівняно зі стандартом, і вдвічі більше навіть відносно помірно підвищеної ставки.

Попит на кредити є – банківське опитування НБУ фіксує найвищий рівень очікувань бізнесу щодо кредитування з початку 2015 року. Питання лише в тому, чи матимуть банки достатній капітал, щоб цей попит задовольнити.

Приватизація держбанків: вікно можливостей звужується. Державні банки концентрують понад 50% активів системи. Їхня приватизація – один із ключових маркерів зрілості реформ і важливий сигнал для міжнародних інвесторів. Але потенційні покупці оцінюють банк через призму майбутнього прибутку та ROE. При ставці 50% ринкова оцінка держбанків об’єктивно втрачає в привабливості – щонайменше вдвічі-втричі порівняно зі стандартним оподаткуванням. Кожен рік збереження надмірної ставки – це рік, який відсуває реалістичну приватизацію далі.

Міжнародний контекст. У жодній країні ЄС ефективна ставка корпоративного оподаткування банків не сягає 50%. Польща – близько 19%, Румунія – 16%, Були одноразові підвищення – windfall tax – і в Європі. Але навіть найжорсткіші з них не витримують порівняння з українською ставкою. Навіть Угорщина з тимчасовим «windfall» збором не виходить за межі 35-37%.

Для іноземних банківських груп, що працюють в Україні – збереження такої ставки може бути прямим аргументом проти нарощення капіталовкладень у країну саме тоді, коли нам найбільше потрібні іноземні інвестиції. До речі, європейський центральний банк публічно критикував windfall taxes в країнах ЄС – за те, що вони можуть скоротити кредитування і знизити стійкість банків.

Ми розуміємо бюджетні реалії воєнного часу – і не заперечуємо необхідність додаткових надходжень. Але є принципова різниця між тимчасовим заходом з чітким горизонтом виходу і рішенням, яке рік за роком вилучає капітал із системи, покликаної фінансувати відновлення.

Банківська система готова бути двигуном відновлення. Це підтверджують і цифри, і настрої банкірів, і попит із боку бізнесу,  і підписані існуючи і в невдовзі майбутні меморандуми. Все, що від неї потрібно – щоб зароблений капітал залишався всередині неї.

Сподіваємось, що народні депутати матимуть змогу зважити всі аргументи перед голосуванням.

Може все ж таки  дискусія щодо додаткових джерел наповнення бюджету має бути зосереджена насамперед на системній детінізації економіки, ефективній роботі митниці, боротьбі зі схемами мінімізації податків, а також на розширенні податкової бази за рахунок інших прибуткових секторів економіки? Саме там знаходиться значний ресурс для посилення доходів держави без створення додаткових ризиків для фінансової стабільності та можливостей банківської системи фінансувати економіку країни.

 

Останні новини